Озера – блакитні й аквамаринові, сині й смарагдові, ультрамаринові й бірюзові… А які ще? Переконайтесь – фантазія природи не має меж!
Плямисте озеро Клілук
- Британська Колумбія. Канада
У спекотній частині Канади неподалік від містечка Осойос знаходиться озеро Споттел Лейк. Індіанці племені Оканаган називають його Кілілук. За їхньою легендою озеро зупинило криваві війни між племенами: зайшовши у воду вояки побачили, що найстрашніші рани миттєво гоїлися і розцінили це як натяк богів не воювати. Озеро стало священним. Влітку , коли стовпчик термометра сягає 40°, озеро вкривається кольоровими плямами.В різні пори року у залежності від висоти сонця над горизонтом і погоди плями змінюють колір. Кілілук містить у собі величезну кількість сульфатів кальцію, магнію і натрію, солей срібла і титану. Колір плями залежить від домінуючого мінералу. Воду не можна пити, у ньому немає риби, й живуть лише деякі мікроорганізми.
Чорнильне озеро
- Місто Сіде-Бель-Аббес. Алжир
У цієї водойми погана репутація і кілька назв: Чорне озеро, Око диявола і навіть Чорнильниця. Рідину, яка заповнює озеро, не можна назвати водою при найбільшому бажанні. Перед нами цілком природне явище: одна з річок, що впадає у озеро, має високу концентрацію солей заліза. Друга, протікаючи через торф’яні болота, приносить з собою органічні сполуки. Завдяки хімічній реакції отримуємо чорнило. Оскільки чорнило отруйне, в озері немає ні рослин, ні риб. Купатися у водоймі теж не бажано – чорнило не відмивається. На березі немає жодних поселень. До речі, у міста Сіде-Бель-Аббес репутація теж не найкраща, знову ж таки через озеро. Розповідають, що якось сюди навідався чорт, щоб підписати пару-трійку контрактів про продаж душі. Одначе тих, хто хотів це зробити, виявилося так багато, що скінчилося чорнило. Довелося створити велику чорнильницю. У відсутності комерційного таланту мешканців Сіде-Бель-Аббес не звинуватиш. Озерне чорнило продається не тільки в Африці, але й в Азії та на Близькому Сході .
Рожеве озеро Ретба
- За 20 км від півострова Зелений мис. Сенегал
Озеро знаходиться на відстані 30 км від столиці Сенегалу Дракара. Раніше воно було лагуною, що поєднувалася з океаном вузькою протокою. Але поступово протока була засипана піском, утворилася закрита водойма площею 3 кв.км й максимальною глибиною 3 м. Свою назву озеро отримало завдяки дивовижній здатності міняти колір від ніжно-рожевого до рудого, в залежності від висоти сонця над горизонтом й навіть від вітру. Незвичайний колір води характерний для діяльності ціанобактерій, організмів, що з’явилися на планеті близько 3 млн років тому. Концентрація солі у Ретбі у півтора рази вища, ніж у Мертвому морі – через десять хвилин сіль починає роз’їдати шкіру. І тим не менш довкола Ретби побудована велика кількість готелів. Туристи люблять плавати у човнах та їздять у джип-сафарі довкола озера.
Дзеркальне озеро Уюні
- Неподалік від м. Уюні. Болівія
На півдні пустельної рівнини Альтіпланто, на висоті 3650 м над рівнем моря знаходиться озеро – солончак Уюні. 40 тис. років тому ця територія була частиною доісторичного озера Мінчін. Висихаючи, озеро створило дві невеличкі водойми й два солончаки. Уюні – один з них.А тепер уявіть – площа 10,5 тис кв.км вкрита шаром солі товщиною від 2 до 8 м. Подекуди на Уюні є острівці, на котрих ростуть кактуси. Є тут скам’янілі дерева, гейзери й навіть сплячий вулкан. Але найцікавіше оглядати Уюні у сезон дощів: вкритий тонким шаром води неозорий соляний простір перетворюється у величезне найбільше на планеті дзеркало. Хмари над головою, хмари під ногами: друга назва Уюні – Небесне озеро. Помилуватися приголомшливою красою приїздять тисячі туристів з усього світу. Поряд з озером будують міжнародний аеропорт, а на березі влаштовують готелі з соляних блоків. Не лише стіни, але й меблі (ліжка, столи, стільці) виготовлені з куховарської солі.
Зелене озеро Нгакоро
- Геотермальний парк Вай-о-Тапу, Північний острів. Нова Зеландія
Гейзерне озеро Нгакоро – одне з чудес геотермального парку площею 18 кв.км Парк розташований на місці вулканічної кальдери Мароа, що утворилася близько 160 тис. років тому. В озеро Нгакоро впадає невеличкий водоспад з водою опалово-білого кольору, причому сама вода у озері вражає незвичайним зеленим відтінком. Дивний колір виникає у результаті хімічної реакції між сірчаними сполуками й оксидами заліза. Температура води у Нгакоро перевищує 50°С. Купатися у цьому озері, так само як у будь-якому іншому водоймищі парку, заборонено.
Озера-хамелеони. Келіміту
- Острів Флорес. Індонезія
На індонезійському острові Флорес підіймається сплячий вулкан Келіміту висотою у 1639 м. Останній раз вулкан прокидався у 1968 році. Після виверження на його вершечку утворилося три невеличких кратерних озера: два – розділені тоненькою перегородкою й одне трохи збоку. Озера Келіміту – абсолютно унікальні, єдині на планеті водойми-хамелеони. Вони здатні повністю змінювати колір води. Зміна кольору стається раз на декілька років. Озера робляться бірюзовими, темно-коричневими, зеленими або взагалі чорними. До того ж колір вони змінюють незалежно одне від одного. Місцеві мешканці вважають, що в озерах живуть душі померлих, тому і назви у водойм відповідні: Озеро старійшин і мудрого народу а ті, що розділені перегородкою – Озеро юних душ та Озеро злих духів. Тоненька перегородка між водоймами-сусідками символізує тонку межу між добром і злом. Зміна кольору є результатом хімічної взаємодії мінералів, що залягають на дні озера, та вулканічних газів. Індонезійці своїми озерами надзвичайно пишаються. Їх зображення прикрашає грошові купюри, а вулкан Келіміту внесено до списку природних пам’яток ЮНЕСКО.
Червоне озеро. Мітсеро
- Село Мітсеро, неподалік від Нікосії. Кіпр
Свого часу поряд з селом Мітсеро знаходився відкритий кар’єр з видобутку міді та золота. Виробництво функціонувало до 1963 року, а потім запаси копалин скінчилися, а кар’єр полишили. Утворилося водоймище яке стало туристичною цікавинкою Кіпру. Все завдяки незвичайному кольору води червоного – «кривавого» відтінку. При зміні освітлення озеро нагадує то «море крові» з фільму жахів, то гігантську ємність з йодом. Незвичайний колір пояснюється тим, що вода має дуже високий вміст заліза. Зазвичай окислення заліза дає іржавий відтінок. А присутність міді й інших мінералів у грунті змінило рудий колір на насичено-червоний. Купатися в озері не варто. Поки що озеро Мітсеро не ввійшло до путівників по Кіпру, але відвідувачів на його березі щораз більше.
Сяюче озеро. Ґіпсленд
- Штат Вікторія. Австралія
Ґіпсленд – це великий комплекс озер, лагун і боліт на сході штату Вікторія, а також назва самого популярного озера в цій місцевості. Вдень Джипсіленд не відрізняється від інших водоймищ, зате у темряві це озеро починає сяяти м’яким неоновим сяйвом. Це біолюмінісценція, що виникає у результаті життєдіяльності мікроводоростей, що мешкають у воді. Появу самих бактерій дослідники пояснюють катаклізмами, що сталися тут у 2006 році. В результаті великих лісових пожеж, продукти згорання потрапили у водойму, а через два роки (у 2008) у озері стала спостерігатися біолюмінісценція. Сяйво озера Джипсіленд виглядає абсолютно чарівно й приваблює велику кількість туристів. Але тим, хто хотів би побачити його на власні очі, варто поспішати, адже з поліпшенням екології мікроводорості можуть зникнути.
Чорне озеро Піч-Лейк
- Неподалік від міста Ла Бореа. Острів Трінідад
У чорноті рідини що наповнює озеро Піч Лейк не виникає жодних сумнівів. Адже це найбільше у світі озеро натурального асфальту, причому відмінної якості. У складі рідини між берегами Піч-Лейк 40 відсотків бітуму, 30 – глини і ще 30 – солоної води. Глибина озера – близько 80 м, площа – 40 га. «Асфальтова гладінь» озера досить щільна, по ній навіть можна пройти. Щороку з озера добувають десятки тисяч тонн асфальту, яким вкривають не лише місцеві дороги, але і закордонні (алея Пелл-Мел в Лондоні, вкрита природним асфальтом з Піч-Лейк). За легендою на місці озера колись знаходилося поселення індіанців чіма. Після перемоги над ворожим племенем чіма влаштували бенкет, на якому їли колібрі, забувши, що за повір’ями ці птахи є духами предків. Розгнівані боги провалили людей у чорне озеро. Однією з відомих властивостей бітуму є його здатність поглинати об’єкти, і підіймати їх на поверхню через кілька століть На Піч Лейк були знайдені кістки динозаврів, що колись потонули у озері. Сьогодні Піч-Лейк є однією з пам’яток острова його щороку відвідують близько 20 тисяч туристів.