Кіпр завжди здавався недосяжним і занадто дорогим для відпочинку. Але з появою лоукостів з’явилась можливість перевірити цю легенду особисто. Чи дійсно відпочинок на цьому острові захмарно дорогий? Читайте далі.
Мій досвід
Квитки у авіаперевізника Ryanair купували за півроку до подорожі. Маршрут Київ – Пафос – Київ обійшовся у €96 (ще €12 можна доплатити за ручний багаж 10 кг у два напрямки). Житло бронювала на букінгу, простора квартира 85 кв.м із двома спальнями, двома душовими, кухнею і терасою обійшлась на трьох на тиждень €450, приємний бонусом був безкоштовний трансфер з/до аеропорту. У місцевому агентстві купували екскурсію гірськими селами за €38, залишились задоволеними. Харчувались в основному вдома, готуючи сніданки та обіди самостійно з продуктів місцевого супермаркету.
В кафе спробували рибне мізе. Не зважаючи на його вартість у €20, порції вистачило на трьох, тож раджу витратити ці гроші, аби відчути колорит традиційної кіпріотської кухні (у страву входять кілька закусок із хлібом, салат та кілька видів риби). Вартість чаю/кави у кафе від €1,5.
Про місцевий транспорт
У Пафосі дві автостанції – Гавань (поблизу моря, в туристської частини, звідси курсують міські маршрути, а також приміські уздовж моря) і Каравелла (у верхньому Пафосі, маршрути в села, в Поліс, а також міжрегіональні сполучення). Розклади дізнатись не проблема на кожній із станцій, чимало людей із персоналу говорять російською. Усі зупинки в місцевих автобусах – на вимогу, ходять доволі швидко. Ціна разового квитка €1,5 чи €5 за денний і €15 за тижневий, все це – в межах регіону, тобто, від п’ятихвилинної поїздки по місту, до маршруту близько 50 км.
- Автобус 631 від Гавані до камня Афродити (Петра ту Ромиу);
- Автобус 615 від Гавані до відомого пляжу Корал Бєй (в дорозі близько 30 хв) ;
- Автобус 635 від Гавані до пляжу «Афродіта»
Що варто зробити на Кіпрі?
Погладити вуличного кота. Коти Кіпра – це королі острова. Їм поступаються дорогою, стільцями, килимками і вважають за честь коли пухнастий десь поряд відпочиває. Така повага виникла через давню легенду: нібито у четвертому столітті на острові розвелося чимало змій через багаторічну засуху і на боротьбу з ними сюди завезли тисячу котів. Ті з місією впорались і згодом заселили весь острів. Сучасні кіпріоти теж вважають котів захисниками від пацюків та змій і не уявляють свої міста без вуличних хвостанів.
Спробувати фрукти із вуличних дерев. Ймовірніше за все вони вам не сподобаються, бо дикі мандарини зазвичай хоч ароматні, але занадто кислі. Втім позитивні емоції та яскраві фото під час полювання за цитрусовими гарантовані.
Зустріти захід сонця із пляшкою кіпріотського вина. У місті Пафос сонце сідає за будівлі готелів, але захід на набережній від цього не втрачає свої чарівності. Пляшку кіпріотського вина можна придбати у будь-якому супермаркеті (вартість від €5). Табличок щодо заборони розпиття алкоголю на пляжі ми не помітили, але все одно захоплюватись цим процесом у публічних місцях не раджу.
Побачити камінь Афродити – місце народження богині. Це надзвичайно колоритний пляж із чистою водою і неймовірним пейзажем на скелі. Якщо хочете зробити безлюдні фото, то варто рушати самостійно туди першим рейсовим автобусом із Пафосу, екскурсійні групи починають прибувати із 9.30 ранку. Із цим місцем пов’язано і чимало легенд, які обіцяють вічну молодість та кохання, тим хто зануриться у води поблизу відомого каміння.
Перейти контрольно-пропускний пункт у Нікосії. Столиця Кіпру розділена на дві частини. Північний Кіпр вважає себе незалежним і єдиним з Туреччиною останні 45 років, буферну зону між ним і рештою острову контролює ООН. Аби потрапити у цю частину Нікосії варто мати при собі паспорт і пройти справжній контрольно-пропускний пункт. Різниця між двома частинами міста фантастична – за сотню метрів православні церкви змінюються на мечеті, євро на турецькі ліри, відчувається різниця і в загальній атмосфері, це варто відчути.
Традиційні села Кіпру
Якщо море набридло, то екскурсія традиційними селами Кіпру подарують нові емоції. В одному із місцевих агенств ми придбали тур «Культурна спадщина Кіпру». Коштувала вона €39 з обідом і розрахована була із 8 до 18 години.
Лефкара – перша найвідоміша зупинка під час поїздки традиційними селами Кіпру. Саме тут почали вперше виготовляти срібні прикраси у відомій на весь острів техніці і тут же живуть майстрині, які виготовляють традиційне мереживо і вишивку. Це надтонке срібне плетіння, яке має однойменну назву – лефкара. Село невелике, але дуже колоритне, кольорове і зелене. Тут чимало крамничок не лише із прикрасами, але й з відомим на острові мереживом і вишивкою. Це чудове місце не лише аби зробити кілька знімків на пам’ять, але й придбати автентичні прикраси (ціна на срібні сережки, до прикладу, від €15).
Меніко – це село на найпівнічнішій частині Кіпру, відоме перш за все своєю церквою та цілющим джерелом. Церква Святого Кіпріана та Устіньї, всередині є і мощі святих, які за легендами є цілющими. До речі, поряд із церквою є чудова сувенірна лавка, її власниця готує чудовий сир
халумі. А магніти, спеції і чимало інших улюблених сувенірів дешевше на третину ніж у туристичному Пафосі чи Нікосії. Окрім цього в Меніко є ще кілька інших менш відомих церкв та часовень, якщо матимете час їх також можна відвідати.
Какопетрія – це наймальовничіше гірське село, яке розташоване на висоті майже 700 метрів над рівнем моря. Для мене саме це місце стало найбільшим і найяскравішим відкриттям. Старе місце цього села хоч і невеличке (менше кілометра в довжину), але схоже на етнографічний музей.
Вузенькі вулички із дерев’яними балконами та віконними рамами – це справжня візитка старого міста Какопетрії. І найцікавіще, що люди дійсно живуть у цих невеличких будинках. Це не вигадка для туристів. Ще одна окраса села – гірська річка, яка тече через село. Прохолода коло неї зберігається у найспекотнішу погоду. Біля річки є кілька ресторанів традиційної кухні, в одному із них ми й обідали згідно програми нашого туру.
Мій досвід
Кіпр я уявляла собі лише як морський відпочинок, але на практиці отримала значно більше. Тут цікаво сидіти за столиком із чашечкою кави, їздити велосипедами по набережній або ж орендувати авто і вирушити в гори. Кіпр подарує позитивні емоції любителям як пасивного відпочинку, так і активного. Особисто я отримала задоволення від міксуваня – два дні провела на пляжі, ще по одному дню витратили на традиційні села і столицю Нікосію та два дні на оглядини Пафосу.
Кіпр – це найпрозоріше море, яке я колись бачила, найсолодші фрукти і найзірковіші вуличні коти. Кіпр – це перш за все люди, дуже щирі і справжні. Тут водій автобуса проведе за руку до безпечного підземного переходу, аби розгублені туристи не блукали, потім ще попередить звідки й коли той автобус їхатиме назад. Тут офіціантка популярного ресторану на набережній не лише допоможе відкрити пляшку магазинного вина, але й запропонує бокали, аби випити його тут у закладі. А господиня сувенірної лавки накриє стіл із домашнім халумі і напоями, бо ви просто їй сподобались. І таких прикладів було чимало.
Кіпр самобутній і цікавий, зі своєю національної трагедією і величезною мудрістю, яка допомагає її пережити. Кіпр варто побачити і не треба його сприймати лише як варіант для лежання на пляжі. Кіпр – це набагато більше, просто не кожен хоче це побачити.
Бронюючи житло на Booking.com, отримайте кешбек 4% від Мандрії.
1коментар