Так буває, що серед джунглів, пісків, під землею, у горах губляться на століття цілі міста. Але врешті їх виявляють, і до знахідок додаються багато загадок і версій. У деяких місцях з цього списку ви бували, а про деякі навіть не чули.
Помпеї, Італія
У 1748 році герцог Неаполітанський вирішив побудувати літній палац за 24 км на південь від Неаполя. Коли робітники натрапили під шаром землі на залишки величного міста, сюди швидко з’їхалися колекціонери та мисливці за скарбами. Адже очам світу відкрилося римське місто Помпеї, зруйноване виверженням Везувію влітку 79 року н.е.
Помпеї – одна з найбільш відвідуваних пам’яток в світі – в 2018 році музей під відкритим небом відвідало 2,5 мільйона чоловік. Розкопки все ще тривають, частина міста ще спить під шаром попелу. Помпеї стали об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1997 році.
Сігірія, Шрі-Ланка
У 1831 році майор британської армії Джонатан Форбс прокладав шлях для свого коня серед джунглів. Але коли він вийшов на галявину, побачив диво. Це була вершина Сигірії, прикрашена фресками, які виглядали так, як ніби їх щойно намалювали. Форбс заново відкрив міфічне місто, яке лишалося занедбаним століттями. Сігірія означає Місто лева, тож вхід оберігає лев – на жаль, без голови. Сігірія була побудована на скелі висотою 200 м над джунглями – спочатку як буддійський монастир, а після розкішний палац царя Каш’япа. Щоб піднятися на 1200 сходинок до вершини, знадобиться година. Палац був оточений садами, басейнами і дзеркальною стіною, відполірованою так старанно, що король міг бачити в ній своє обличчя. ЮНЕСКО визнало Сігірію об’єктом Всесвітньої спадщини в 1982 році.
Караль, Перу
У 1948 році професор амеріканскої історії Пол Косок спіймав свою жар-птицю. Під час розкопок у долині за 200 км на північ від Ліми він наткнувся на руїни стародавнього міста.
Місту 5000 років, воно найстаріше у Америці. Воно процвітало, коли єгипетські піраміди тільки будувалися – мало храми, площі, амфітеатр і звичайні будинки. Караль був мирним, без будь-яких слідів зброї або фортець. Покинуте в 2000 році до н.е., в 2009 році місто включене в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Танис, Єгипет
Якщо ви коли-небудь дивилися фільм про Індіану Джонса «У пошуках втраченого ковчега», то ви знайомі з вигаданої версією Таниса. Але реальна історія міста така ж приголомшлива, як і історія з фільму. У 1939 році команда П’єра Монте проводила розкопки приблизно за 160 км на північний схід від Каїра в пошуках міста Зоан, де народився Мойсей. Монте виявив похоронні камери, величезні храми і міський комплекс Танис.
Танис був столицею Стародавнього Єгипту. Найбільш ранні споруди датуються приблизно 1000 р. до н.е. Він прийшов в занепад, коли його порти замулились і місто занурилося в пісок. Відвідувачі можуть дістатися туди на поїзді з Порт-Саїда.
Махенджо Даро, Пакистан
У 1922 році Р. Д. Банерджі, співробітник Археологічної служби Індії, досліджував будистські пам’ятки в провінції Сінд на території нинішнього Пакистану. Очам археологів відкрилося місто, яке існувало у 2500 роках до нашої ери.
Мохенджо-Даро (перекладається як Пагорб мерців) було одним з найбільших поселень долини ріки Інд, в якому проживало 50 тис. чоловік. Поки що знайдено каналізаційну систему з 700 колодязями з прісною водою і вулиці. Ще не виявлено ні храмів, ні урядових будівель. Однак мешканці полишили по собі артефакти зі слонової кістки і золота, печатки і гирі. Місто занепало близько 1900 року до н.е. і було покинуте.
Статус: У 1980 році Мохенджо-Даро став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Занаду, Китай
Британський дипломат Стівен Бушелл в 1872 році усвідомлено шукав у Монголії загублене місто Занаду, яке існовало у 13 столітті. У 1369 році Занаду був захоплений армією Мін і спалений. Бушеллу вдалося знайти залишки міста, але уваги до розкопок не приділялося, і до 1990-х років більшість стін розібрали жителі сусіднього містечка для будівництва своїх будинків. Лишилися тільки руїни, оточені трав’янистим пагорбом, який колись був міською стіною. З 2002 року ведеться реставрація. Ділянка площею 25 тис. га була відкрита для відвідувачів в 2011 році. Знайдено кераміку, нефритові скульптури і монети, і вони виставлені в тутешньому музеї. У червні 2012 року Занаду був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Троя, Туреччина
Коли німецький бізнесмен і авантюрист Генріх Шліман почав археологічні розкопки на узбережжі Егейського моря в Туреччині в 1868 році, він був переконаний, що знайшов Трою, оспівану Гомером в «Іліаді». Втім, немає ніяких залізних доказів того, що руїни дійсно є Троєю, зображеною у давній історії, чи що Троянська війна коли-небудь мала місце. В даний час сучасне місто відоме як Гіссарлик. Троя була внесена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1998 році.
Санчи, Індія
У 1818 році майор Генрі Тейлор і його загін полювали в центральній Індії. Вони натрапили на величезну кам’яну куполоподібну споруду з чотирьма кам’яними воротами. Кожне було 12 м у висоту і 2,7 м в ширину і прикрашене різьбленням зі слонами, кіньми, левами і дівчатами. Навколо – 50 споруд і монастир.
Тейлор виявив буддійський комплекс III століття до н.е., побудований імператором Ашока. До 13 ст. н.е. центр був покинутий. У 1989 році Санчи був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мачу-Пікчу, Перу
У липні 1911 американський історик Хірам Бінгхем мандрував серед стародавніх поселень інків в Перу. Місцеві розповіли йому про руїни, що розкинулись недалеко від міста Куско на вершині гори Мачу-Пікчу або «Старий пік». Бінгхем і його команда поїхали туди на мулах, щоб переконатися в цьому самим, і були вражені, виявивши кам’яні входи в забуте місто, побудоване на кількох штучних терасах.
Вважається, що місто було побудоване приблизно в 1450 році н.е. ери як літній притулок для правителів інків і, на щастя, залишилося прихованим від іспанських конкістадорів. У 200 будинках проживало близько 750 чоловік, ймовірно, королівських васалів. Тут зберігся Інті Ватана, сонячний годинник, напівкруглий Храм Сонця і Храм Трьох вікон. Місто було закинуте в 1550 році, можливо, через хворобу, яку принесли інкам іспанські загарбники.
Виджаянагара, Індія
У 1799 році офіцер шотландської армії Колін Маккензі натрапив на стародавні руїни в районі плато Декан на півдні Індії. Він не відразу не усвідомив, що бачить руїни великої імперії, що датується 14 ст. н.е. Імперія Віджанянгара була відома багатством і прекрасною архітектурою. Різьблення, на стінах храмів неймовірні – кам’яні вази, коні, слони. У 1565 році війна зруйнувала місто, і воно було покинуте. Сьогодні прекрасно відреставровані пам’ятники є частиною Хампі, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фото: Sheilardavey