У більшості країн світу витріщатися на людей вважається як мінімум неввічливим. Не так у Єгипті.
Маленькі діти, жінки похилого віку, чоловіки середнього віку, дівчата старших класів… неважливо. Майже всі єгиптяни витріщаються на людей, які не схожі на єгиптян. Звісно, не в курортних районах. В таких місцях люди будуть дивитися на вас, навіть не зроблять спроби відвести погляд, коли ви встановлюєте зоровий контакт. Це некомфортно, трохи моторошно і дратує.
«Я бував у країнах, де я відрізнявся зовнішністю набагато більше від місцевих, ніж у Єгипті. Але ніколи не зустрічав людей, які б так відверто ДИВИЛИСЯ (і не відводили погляду) на мене, як у Єгипті. Чому єгиптяни, незважаючи на те, наскільки вони «культурні» та «привітні», поводяться так, ніби ніколи раніше не бачили білої людини? І це стосується мене – чоловіка з бородою, який розмовляє арабською. Особливо важко білявим дівчинам з блакитними очима. Мені подобається Єгипет. Безперечно, є гірші проблеми. Але єгиптянам я кажу наступне: я знаю, що вам можуть бути цікаві люди з інших країн. Але витріщання на іноземців, ніби вони є формами життя з іншої планети (а потім перешіптуватися з друзями, не дивлячись на них) викликає у нас дискомфорт, і це змушує нас набагато менше любити вашу культуру. Будь ласка, припиніть.»
© Dave Primov / Shutterstock.com
Особливості чайових (бакшишу).
Жителі Єгипту просять бакшиш (так тут називають чайові) навіть за найменшу послугу. Причому часто вони можуть наполегливо пропонувати туристу допомогу. Наприклад, показати дорогу до музею чи донести важкі сумки.
Доходить до абсурду. Вони «допомагають» в тому, в чому вам не потрібна допомога і попросять у вас бакшиш. Давати чайові за послуги – це нормально. Але в Єгипті можуть попросити чайові за підказку дороги, фотографування. Можуть навіть обуритись за малі чайові в місцевій валюті. «Це мало грошей, у вас є долари».
З досвіду досвідченого туриста:
«Там, звичайно, багато хороших людей, і я з ними спілкувався, але більшість людей, які будуть з тобою спілкуватися, шукають бакшиш. Біля пірамід один хлопець підійшов до мене і почав говорити, щоб я фотографував, що це місце унікальне для хороших фотографій тощо. І він нічого не бере. Він сказав, що має верблюда, покликав хлопця з верблюдом і після кількох фотографій він попросив бакшиш в доларах. І не мало – просив 15 доларів США за людину (нас було двоє). Я заплатив йому приблизно 12 доларів США за нас обох. Він скаржився, кажучи, що це мало грошей, і що ми заплатили лише за верблюда від іншого хлопця (вау, але ти щойно сказав, що у тебе є верблюд!). В усьому Єгипті так. Вони наполягають на тому, щоб пропонувати послуги, які ви не хочете отримувати. Вони можуть йти за вами півкілометра просто наполягаючи. Таке насправді сталося зі мною біля християнського кварталу.»