Збережемо інтригу і назву цієї будівлі дамо вже після опису історії і особливостей її архітектури.
З фото видно, що це собор. Він і зараз належить до списку найбільших соборів у світі. Зараз це католицький кафедральний собор, але з 1524 по 1681 він був лютеранським собором.
Перша підказка – собор поєднує у собі німецькі та французькі культурні впливи.
Це дуже давня споруда. Будівництво розпочалося у 1015 році. Будувався і перебудовувався собор століттями. Тому зовнішній вигляд собору за тисячу років зазнав значних змін. Зокрема, це вплинуло і на стиль архітектури. Східні частини собору, у тому числі хор та південний портал, виконані у романському стилі, а знаменитий прикрашений тисячами фігур західний фасад є шедевром готичної архітектури.
Довідка – Києво-Печерська лавра була заснована в 1051 році.
Північна вежа собору має висоту 142 метрів. Саме ця вежа була аж до кінця XIX століття найвищою спорудою, повністю виконаною з каменю. Південна вежа не була завершена, що надає собору відому асиметричну форму.
Собор стоїть на одній з найкрасивіших міських площ Європи. На ній розташовано ряд так званих «фахверкових» будинків у стилі швабської архітектури. Для них характерні високі дахи, в яких розташовані кілька похилих поверхів.
На північній стороні площі стоїть відомий фахверковий будинок Каммерцеля, побудований в XV столітті (ще одна підказка).
Однією з особливих прикмет цього собору є астрономічний годинник. Це вже третій годинник на соборі. До нього були годинники, побудований у 1353 і 1574 роках. Останній з попередніх працював до 1789 року і він вже мав астрономічні функції. У 1832 році в теперішньому годиннику було сконструйовано унікальний механізм, що показує орбіти Землі, Місяця та відомих тоді планет (від Меркурія до Сатурна). Унікальною особливістю цього годинника є механізм, що завершує один повний оборот у новорічну ніч і обчислює точку відліку для тих свят, дати яких щорічно змінюються. Найповільніша частина годинника показує прецесію земної осі. Для особливо допитливих: прецесія – повільне обертання земної осі. Тобто обертається не тільки наша планета навколо своєї осі, а і сама вісь зміщується по конусу. У цього конуса теж є вісь, яка перпендикулярна до площини земної орбіти. Період прецесії для Землі (платонівський рік) становить приблизно 26000 років. Уявляєте, годинник на цьому соборі має таку повільну частину. Саме внаслідок прецесії рухається точка весняного рівнодення, від якої, зокрема, залежить дата релігійного свята Великодня. Тому дата свята змінюється, тому і такий годинник на християнському соборі.
Отже, мова йде про Страсбурзькій собор. Раніше ми вже писали по сам Страсбург – Скільки людей живе в парламентській Столиці Європи?