Якщо запитати туриста, котрий щойно повернувся з Неаполя, з чим в нього асоціюється італійське місто, він назве 4 речі: піца, замки, море і Помпеї. Це головні «візитівки», які радісно показують приїжджим. Однак ці гарні картинки не розкривають й сотої частини справжнього Неаполя: дуже колоритного, а місцями навіть лячного. Якщо ви хочете познайомитись зі справжнім Неаполем, пропонуємо відвідати 5 місць, які вам не покажуть на екскурсії.
Археологічний комплекс Байя
- Адреса: Via Petronio
- Квиток: 35 євро
З 10 людей, приїжджаючих до Неаполя, 8 точно їдуть на розкопки Помпеї та Геркулануму. Ви зможете поблукати серед розкопок, подивитись на гори попелу та понівечені скелети жертв природної стихії (вхід 12 євро).
Витративши на квиток втричі більше, можна побачити справжнє чудо – Парк Байя. Це величезний археологічний комплекс з палацами, віллами і храмами, котрі повністю поринули у води Неаполітанської затоки під час виверження Везувію.
Сюди приїздить зовсім небагато туристів з інших країн. І тому тут немає кілометрових черг і натовпу, котрий заважає насолодитись картинами помпезної розкоші, похованої під тоннами води.
За 35 євро ви зможете не лише поплавати на човні серед природних красот парку, а й зануритись на глибину. Туди, де кольорові рибки танцюють довкола статуй античних богів, а морські водорості обвивають колони затоплених палаців.
Катакомби Сан-Гаудіозо
- Адреса: Piazza Sanità 14
- Квиток: 8 євро
Катакомб у Неаполі вистачає. За довгі століття існування місто не лише розрослось по узбережжю Неаполітанської затоки, а й пустило свої корені глибоко під землю. Підземелля є під кожним християнським храмом Неаполя, і майже всі вони пропонують екскурсії для туристів.
Справжні катакомби у Неаполі є. Це підземелля під церквою Сан-Гаудіозо – темні, містичні, з пилом століть і справжніми середньовічними мозаїками на стінах. Сюди майже не ходять місцеві і рідко навідуються туристичні групи.
А все тому, що недалеко від катакомб звила своє гніздечко справжня неаполітанська мафія! Подейкують, круті італійські мафіозі й самі використовують підземні тунелі для своїх темних справ.
Однак не бійтесь: час від часу і до цих катакомб приходять відвідувачі, і досі ще ніхто не зникав без вісті. Мабуть, у мафії є важливіші справи, аніж відловлювати туристів, котрі спустились під землю у пошуках гострих відчуттів. Це місце просто зобов’язане війти до must-see списку діггерів і просто любителів підземного екстриму.
Спакканаполі
- Адреса: Via Pasquale Scura 47-50
- Кквиток: ваша сміливість
Це не палац, не замок, не пам’ятник і навіть не конкретна споруда. А ціла вулиця, яка прямою лінією розділяє місто на 2 частини (з італійської її назва так і перекладається – «та, що розділяє Неаполь»).
І саме на цій вулиці ви зрозумієте, чому Неаполь називають містом контрастів. Тут розкіш палаццо межує з брудом міських нетрів, а сліпуче багатство мерехтить поміж заростей відчайдушної бідності.
Ось ви робите фото біля пафосної вілли, а за кілька метрів безпритульний шукає їжу у сміттєвих баках. А ще по цій вулиці розсікають злодюжки на скутерах. Вони відточили майстерність хапати сумки і витягувати гаманці прямо на ходу. Тому перед прогулянкою по Спакканаполі цінні речі краще залишити у готельному номері.
Але тільки тут ви побачите нетуристичне обличчя Неаполя, яке приховують від приїжджих. Місцями темне, голодне і обшарпане, а місцями – сліпуче, сите і самовдоволене. Краса і потворність, багатство і бідність переплітаються тут у химерні візерунки і залишають враження, які ви точно не зможете забути.
Іспанський квартал
- Адреса: Quartieri Spagnoli
- Квиток: ваша цікавість
Ще один колоритний куточок Неаполя, де варто погуляти, щоб відчути неаполітанський колорит – Quartieri Spagnoli.
Цей квартал зберіг спогади 16-го століття, коли Неаполем управляли іспанці. Тоді за наказом короля було збудовано гарнізон для військових. Гарнізону давно немає, а колорит барвистої Іспанії досі не покинув ці місця.
Тут досі вивішують випраний одяг на мотузках, натягнутих поміж будинками прямо над головами перехожих. Майже в кожному домі печуть хліб або піцу. І на кожному кроці торгують випічкою, сувенірами й яскравими дрібничками, які так і хочеться купити на пам’ять. Купуйте – ціни тут значно дешевші, аніж на центральних сувенірних ринках.
Ботанічний сад
- Адреса: Via Foria 223
- Квиток: безкоштовно
Ви вже думаєте, що Неаполь – це одні лиш мафіозі, руїни і галасливі вулички? Мабуть, неаполітанці самі так думають і захотіли оази тиші і краси. Тому облаштували гарнющий ботанічний сад, де квітнуть дерева, в’ються ліани і радіють сонцю найсправжнісінькі кактуси.
Неаполітанцям вдалось зберегти цю місцину в таємниці від туристів. Ви ж нікому його не видасте?
А як же піца?
А без піци, звісно, ніяк. Адже в Неаполі придумали знамениту «Маргариту» і не менш знамениту «Маринару». Однак саме «Маргарита» має для неаполітанців особливе, навіть історичне значення.
Кажуть, у 19-му столітті італійська королева Маргарита Савойська дізналась, що серед простого люду все більш популярною стає піца, і запросила до себе власника відомої на той час піцерії. Неаполітанської, звісно. Щоби не осоромитись в очах коронованої особи, той приготував одразу 3 піци – дві традиційні і одну зовсім нову, придуману на ходу. Третя піца була виконана в кольорах італійського прапору: червоному (помідори), білому (моцарела) і зеленому (базилік). І саме вона настільки сподобалась королеві, що Маргарита подарувала їй своє ім’я.
Можливо, це лише гарна легенда. Але побувати в Неаполі і не спробувати тутешню піцу – це не побувати в Неаполі взагалі. Неаполітанці про це добре знають, тому піцерій у місті навіть більше, ніж потрібно. Куди ж піти?
Варіантів кілька. Перший – завітати у будь-яку піцерію в центрі. Вони модні, яскраві і дорогі, бо розраховані саме на приїжджих. Місцеві сюди не заходять.
Якщо хочете відвідати культове місце, сходіть у піцерію Da Michele. Саме тут героїня фільму «Їж, молись, кохай» у виконанні Джулії Робертс їла «Маргариту» з подвійною моцарелою. І в піцерії навіть висить фото Джулії з працівниками закладу. Дивує, що ціни в закладі цілком нормальні (5 євро за велику піцу), але вистояти довжелезну чергу майже нереально.
Є й інший варіант – піти в одну з піцерій, куди ходять місцеві. Більшість з них, звісно, розташована далеко від центру. Але вони значно дешевші і, чого приховувати, куди більш самобутні. Ось невелика шпаргалка з хорошими піцеріями, куди не ходять туристи (а це означає, що в них нормальні ціни – 3-4 євро за цілу піцу, а не за один шматочок):
- Di Napoli, Via Marc’Antonio 31
- Trianon Da Ciro, Via Pietro Colletta, 42/44/46
- Pellone, Via Nazionale 93
- Pizza&Cfizi, Vanvielli 6
Побачити Неаполь варто. Він незвичайний, ні на кого не схожий і дуже неоднозначний. Вибирайте квиток, зручне житло у Неаполі, готуйтеся до подорожі. О dolce Napoli, o sol beato!