Польша два роки обмежувала в’їзд туристів. Нарешті ситуація змінилася – з 9 вересня українські мандрівники, вакциновані європейськими вакцинами, можуть вільно відвідувати сусідню країну.
Авіакомпанія SkyUp презентувала відкриття рейсу у Лодзь – місто, відзначене National Geographic у списку Best of the World 2022. Перельоти – по понеділках і четвергах, летіти всього 1,5 год., вартість квитка – близко 24 євро в один бік.
Ось вам 10 причин відвідати місто, наповнене туристичними чудесами.
Побачити польський Манчестер
Бажаєте опинитися у місті-мануфактурі? Повернутися на сторіччя-півтора тому і побачити, як впевнено прокладав собі дорогу технічний прогрес? І як потім глобалізація зігнала його зі сцени? І як жителі Лодзі підхопили промислову спадщину та вписали її у 21 століття? Лодзь не схожа на типові польські міста і в цьому її особливість.
Просторе місто, оточене лісами та річками, наприкінці 19 століття сподобалося промисловцям. Тут скасували податки, давали землю, дітей фабрикантів звільняли з царської армії.
Найбільший прибуток приносив текстиль. Бавовну у Лодзь везли з далекої Америки. Після фабриками зростало і розвивалося місто: будувалися палаци, павільйони, насаджувалися розкішні парки. Щоправда, згодом перепетії історії зруйнували колишню велич текстильного міста, яке, на щастя, не перетворилося на руїни. Сьогоднішня Лодзь дає змогу побачити не занепад минулого, а розквіт міста у новому форматі. Процес називають ревіталізація, і це означає перехід промислових будівель у сферу бізнесу, культури та гостинності.
Пожити у готелях-фабриках
Бути гостем готелю-замку чи готелю-палацу – вже пригода. А ось пожити у стінах колишньої фабрики – майже екзотика. У готелі Tobaco давно не пахне тютюном, але стара цегла сигаретної мануфактури міцно вписалася в дизайн номерів. Стильний готель цінують за смачні сніданки ресторану “У Кретчмера” та добротну базу для конференц-туризму.
Яскрава зірка на готельній карті Польщі – Vienna House Andel’s Lodz із басейном на даху, розташованим у будівлі колишньої ткацької фабрики. І таких готелів-мануфактур у Лодзі чимало. На реновацію запрошують наймодніших архітекторів. До речі, керівником групи Arche, який організував готель у колишній тютюновій фабриці, виявилася українка.
Розважитись на Пьотрковській
Протяжність Пьотрковської вулиці складає близько 5 км, це найдовша пішохідна вулиця в Європі, де розташовані ресторани, пивні сади, зони відпочинку. Деякі туристи далі за Пьотрковської не йдуть: вулиця така довга, що за день її, з двориками, садами, посиденьками в барах, ресторанах та клубах, не обминути.
Будинки – розкішні, під ногами – алея зірок. На вулиці багато пам’ятників, які запрошують сісти та сфотографуватися. Гордість Пьотрковської – креативний простір OFF Piotrkowska на території колишньої бавовняної фабрики. На центральній вулиці є Алея зірок та алея мешканців: кожен, хто зробив внесок, увічнений на цій доріжці іменною цеглою, їх 13 400. Ще один плюс – на вулиці Пьотрковській вільний wi-fi.
Вивчити стилі архітектури
Лодзь, 1888, центральна вулиця, ділянка під забудову. “У якому стилі буде ваш будинок?” – запитав архітектор капіталіста. “У всіх, які є!” – відповів майбутній власник, оглядаючи багаті особняки конкурентів. Промисловці Лодзі залишили своїм нащадкам найбагатшу спадщину у вигляді неоренесансу, класики та модерну.
Прикладом є палац Ізраеля Познанського, який став Музеєм історії Лодзі. Родзинка музею полягає в тому, що експозиція оформлена у вигляді кабінетів відомих вихідців із Лодзі та округу.
Заблукати в Мануфактурі
Ви гуляєте головною вулицею міста і не знаєте, що в її кінці все тільки починається. Ви впираєтеся в Мануфактуру – місце сили, центр культури та шопінгу Лодзі. Колись це була фабрика бавовняного магната Ізраеля Познанського, а зараз міський простір, де городянам служать 300 концептуальних приміщень: шопінг-центр, розважальний центр, музей, театр, ресторани та кафе.
У центрі площі залежно від пори року – пляжний клуб із піском або ковзанка. Мануфактура вражає історією: за три роки 27 га занедбаної промзони перетворилися на найкращий торговельно-дозвільний об’єкт Європи.
Влаштувати ретро-фотосесію у Ксенжі Млину
Ксенжи Млин – зразок англійських фабричних поселень, збудований у 1855 році: фабрика, склади, будинки для робітників, клуб, магазини та вілли власників. І навіть своя залізниця. Все чітко, в уніссон німецькому характеру фабриканта Кароля Шайблера. Тут добре гуляти, заходити до ретро-магазинів. Тінисті дерева та старовинні будинки приваблюють художників та фотографів.
З 2014 року в районі організовано арт-центр, проводять модний показ Modopolis, літні концерти просто неба: фанк, поп, джаз та електронна музика. Прядильний цех перетворився на модний будинок із квартирами в індустріальному стилі, пожежна частина – на бізнес-центр, колишню школу передали Академії витончених мистецтв, а фабричне селище для робітників став фактурним місцем для романтичних прогулянок та фотосесій.
Здивуватися в Центрі науки ЄС1
“ЄС 1” знаходиться на території колишньої ТЕЦ. Величезний цегляний будинок з панорамними вікнами містить Центр науки і техніки, планетарій, кінотеатр. Тут діти дізнаються, як зароджується енергія, як виглядає реактор АЕС. “Добрі помічники” пограють із дітьми, покажуть досліди та різні чудеса. Комплекс посів перше місце у народному голосуванні «7 нових чудес Польщі». Сюди приїжджають школярі з усієї Польщі.
Пробігтися вокзалом майбутнього
Назва станції «Лодзь Фабрична» нехитра, а насправді це вражаючий сучасний вокзал. Стінами йому є симетричні фасади станційних будівель, збудованих фабрикантом Каролем Шейблером. Їх накрили космічним дахом, і вокзальна площа стала величезною залою. Платформи для поїздів та автобусів знаходяться на кількох рівнях під землею.
Дізнатись історію польського кіно
Тільки не поспішайте питати насамперед у місцевих про Барбару Брильську – її тут мало хто знає. У Лодзі, яка не постраждала від бомбардувань, знімали перший польський післявоєнний фільм «Заборонені пісеньки», картини «Ва-банк» та «Ставка більша за життя». Лодзі присвячено трисерійному фільму «Земля обітована», що розповідає про лодзинських промисловців. Девід Лінч у Лодзі зняв фільм «Внутрішня імперія» (місто виконало роль Лос-Анджелеса). Можна зазирнути до Кіношколи, поспостерігати за життям майбутніх режисерів та випити каву у студентському кафе.
Оцінити ревіталізацію
Лодзь мала перспективу стати сумним містом з багатим минулим. Місцеві активісти переконали Євросоюз у важливості проектів ревіталізації, і справа закипіла: загальна сума вкладень становить 2,5 млрд. євро до 2030 року. Лодзь вбралася у вінтажний одяг: райони колишніх робочих селищ служать відпочинку, мистецтву та культурі.
До колишнього горілчаного заводу Лодзі наша група пішла на екскурсію. Одягнувши жилети з касками, ми потрапили на територію чергової ревіталізації Monopilis. Окрім комерційної нерухомості тут передбачено соціальні проекти: театр, арт-зони, сценічні майданчики. Приємно, що, крім прибутку, інвестори піклуються про місто.
Порадіти змінам
Червоні цегляні будинки, високі труби колишніх котелень та фабрик, футуристичні вкраплення, несподівані скульптури – все надає прогулянці по Лодзі відчуття, ніби ти випадково потрапив у декорацію якогось фільму початку 20-го століття.
Місто прикрашають мурали, їх малюють вуличні митці зі всього світу, і це плюс до міської естетики. Ближче до Різдва Мануфактура виглядає не гірше за найкращі європейські площі: ковзанка, ілюмінація, безліч людей і безліч розваг. Приїжджайте!
Доїхати до Лодзі. Автобуси до Лодзі із Варшави вирушають із платформи біля станції метро Млочини (Młociny). Дорога займає півтори-дві години.