Любителям середньовіччя, поживної м’ясної, рибної кухні та ласунам.

Продовжимо публікації про маленькі, але в чомусь унікальні містечка. Сьогодні розповідь про Альбаррасін, Іспанія.

Альбаррасін (ісп. Albarracín, араг. Albarrazín) – одне з найкрасивіших містечок Іспанії. Якщо описати його однією фразою, то це застигле у середньовіччі містечко з червоного каменю. Населення – близько 1000 мешканців. Розташоване воно у глибині Іспанії, але всього за дві години їзди від Валенсії та за 30 хвилин від центру провінції Теруель.

Альбаррасін побудований на однойменному гірському масиві. Важко сказати, хто кого назвав. Але ця назва походить від імені мавританських правителів із роду Аль-Бану-Рацін. У XI столітті місто було столицею князівства Альбаррасін. Пізніше – центром сеньйорії Альбаррасін, якою правив і навернув місцеве населення християнство наваррський рід Асагра. 1300 року сеньйорія офіційно увійшла до складу земель арагонської корони.

Альбарасін побудований на крутих скелястих уступах і нагадує гніздо птиці. Добре збереглася середньовічна архітектура містечка – величний мур, будинки, що нагадують маленькі фортеці, вузькі вимощені каменем вулички, унікальний 18-кілометровий акведук, який будували ще в епоху Римської Імперії. Головна пам’ятка міста – Собор Спасителя, збудований ще у XVI ст.

Тут усе працює для туристів. Готелі з бюджетом від 35 євро. У тому числі розташовані в середньовічних будівля. Місцева «гірська» кухня славиться своєю поживністю. Це зрозуміло – в суворому кліматі не прийнято харчуватись витонченими стравами. Тут їдять ситно та зі смаком. Козеня або молочне порося на решітці. Або бичачий хвіст. У місцевій гірській річці Гвадалав’яр водиться дика форель. Фірмова страва регіону – хлібні крихти з виноградом. Ціни у місцевих ресторанах – демократичні. За 15 євро пропонується чудове меню. Ласунам теж є, де розгулятися. Місцева любов до солодкого – арабська спадщина.