Я поїду відпочивати на Арабатську стрілку. Це рішення визріло після короткої “розвідки на місцевості”, яку нам влаштувало управління туризму та курортів Херсонської облдержадміністрації. Нам показали, чим живе Арабатка сьогодні, що нового чекає гостей півострова нинішнього літа. То навіщо заздрити тим, хто вже дихає морем і ласує черешнями? Треба їхати і повторити все те, що вдалося протестувати, але у швидкому темпі.
По дорозі
Дорога від Херсона до Генічеська потрапила у програму “велике будівництво” і вже не видається випробуванням для коліс. Отож можна милуватися яскравими степовими краєвидами і заглядати на місцеві базарчики, щоб придбати дари місцевих полів.
По дорозі ми заглянули в ресторан «Пан Атаман», який зручно розташований на шляху всіх автомобільних доріг Херсонщини у місті Олешки. Колоритне місце, де у меню використовують свіжі херсонські продукти, гарно подають, і все це за демократичні ціни.
По обіді ми заглянули у “Атаманську лавку” і спробували продукцію рестораторів: наливки на місцевих травах та ягодах, соуси, сири та смалець.
Останні 2-3 року на Арабатській стрільці з’явилися ресторани, кафе, де можна скуштувати місцеві рибу і морепродукти – бичок, калкан, пелінгас, кільку, анчоуси, креветки, мідії та устриці в різноманітних подачах. А ще диво-траву – солерос – що росте під ногами на березі солених озер навкруги. Гастрономічні осередки, де нам вдалося пробувати дари моря у всіх варіаціях:
- Генічеськ «PUB28» – європейська кухня та локальні рибні продукти
- Таверна «Елія», що розташована на території пляжного курорту «Арабатка» – середземноморська кухня та суто місцеві продукти. Тут можна не тільки поїсти, а ще й самому приготувати вечерю з підтримки шефа.
- Кафе «Перлина» у Щасливцево на центральній алеї, що веде до моря – просто та дуже смачно.
Блакитні прапори
Арабатська стрілка – абсолютно унікальне природне явище. Вона розташована на косі між Азовським морем та соленим озером Сиваш. Тут є можливість в один день зустріти світанок на березі моря, та побачити захід сонця у води солоного озера Сиваш.
Рожеве озеро, сплав на байдарках, термальні басейни, аквапарк, сафарі-парк, екскурсія на о.Бірючий – це лише частина того, що можна спробувати на Арабатці. Але найцікавіше тут, звісно, дивовижна природа, що поєднала Сиваш та Азов.
На жаль, півостров все більше стає курортним, і питання екології стають все гострішими. Хоч якоюсь втіхою для арабатського побережжя стає рівняння на Блакитні прапори. У червні їх отримали пляжі селища Щасливцеве, пляжного курорту Арабатка та бази відпочинку «Чайка-1» (обоє – Генгорка). Умовою отримання екологічної відзнаки є відповідність 32 пунктам вимог – наприклад, тіньова зона відпочинку, роздягалки, туалети, душі, фуд-корти, умови для людей з обмеженими можливостями та ще багато чого
Селище Щасливцево, що за 19 км від Генічеська відоме величезною кількістю недорогих пансіонатів. Тут гарний пляж та зручний туристично-інформаційний центр, що підказує, куди поїхати на Арабатці.
«Арабатка» вразила мене дзеркальною стіною у спальні номера, у якій відбивається море. Зі входу бачиш, а лежачи на ліжку а в номері, слідкуєш за диханням моря.
Пляж бази Чайка-1
Острів Бірючий
Якщо ви вже прибули на берег Азовського моря, не пропустіть можливість побувати на острові Бірючий. Колись Бірючий був островом, а потім став частиною Федотової коси. Має довжину 26 км і ширину 5 км, і ледве піднімається над рівнем моря.
Зі сторони Арабатки потрапити туди можна тільки з морською екскурсією, тому що це частина Азово-Сивашського національного парку, а ще прикордонна зона. Бірючий – це тільки море, вітер і птахи. Під ногами не грунт чи пісок – лише черепашки, адже острів намила сама природа, а штучні ліси тут висаджені в XX столітті. Із заповідника Асканія-Нова сюди привезли благородних оленів, ланей, муфлонів, куланів. Є польові звірі – зайці, тхори, бабаки, лисиці, єноти. Величезні зграї куликів, казарок, бакланів, чайок відпочивають і харчуються на острові.
Тут також розгулюють пелікани, перелітаючи з місця на місце стрункими зграями. Якщо пощастить опинитися подалі від маяка, де, за острівним мірками, збирається пляжна тусовка, весь приморський простір – біля ваших ніг. Абсолютна гармонія з небом, сонцем і власним «я». Дістатися на острів можна на сучасному катері, який долає 18-кілометровий водний шлях за 20 хвилин, причому прогулянку з вітерцем в більшості випадків будуть супроводжувати дельфіни.
Перевірено. Мандрія радить
Навіть коротка поїздка на Арабатку переконала – якісні готелі та сучасні розваги на тутешніх курортах є. У Генічеську ми запинялися у курортному готелі «Орхідея», що в самому центрі міста – тут затишний двір і басейн. Порадував пансіонат «Сокіл» у Стрілковому, розміщений на 10 га паркової зони, де ростуть 1100 екзотичних рослин.
Арабатські терми поєднують три джерела з цілющою водою. У головному басейні гаряча вода йде з глибини 1600 м, її температура 38-45°. Зліва від основного басейну озеро гліцеринове, а справа – йодове. Також можна вийти на берег Сиваша, намазатися грязями і змити солоною водою.
На каяках по Сивашу. Озеро Сиваш має штучно зроблені протоки, якраз для катання на байдарках і каяках. Це веселий захопливий відпочинок на воді, можливість побачити рідкісні рослини, птахів, а ще неймовірні краєвиди, особливо під час заходу сонця.
Автор – Ксенія Гак, спеціаліст з туризму. Фото – Олександр Харчиков