“Тільки прошу я ваc, одного города Богуслава не минайте!” Такими словами звертається до відпущених нею на свободу з турецької неволі козаків Маруся Богуславка у народній думі.
Марусю, не минаємо. Все більше туристів цікавляться історичним містечком, що знаходиться за 125 кілометрів на південь від столиці. Вікенд провести тут точно варто – роздивитися прикмети старовини, погуляти серед природних чудес, проїхатися околицями, відпочити і смачно поїсти.
Прогулянка містом
На в’їзді до міста гостей зустрічає ось цей будинок, збудований у 1726 р, його ще називають Кам’яниця. Був збудований для релігійної єврейської школи, звідси незвична для нашого ока архітектура. Посланиця з далекого минулого непогано почуває себе серед буденщини сучасного Богуслава. А коли під’їжджає екскурсійний автобус і навколо Кам’яниці починається захоплива біганина з фотокамерами, вона наче мружиться вікнами: “Гарний початок? А далі буде ще цікавіше…”
Ви завітаєте у Школу ткацтва Валентини Ткач. Це музей-майстерня, де можна слухати оповідки пані Валентини про своє захоплення, роздивлятися чудові килими і рушники та вибрати тканий сувенір на пам’ять.
Відвідаєте Музей Марко Вовчок. Єдиний в Україні, до речі. Марія Вілинська предстане перед вами як незвичайна жінка з буремною долею: у талановиту дівчину були закохані Шевченко, Пантелеймон Куліш, Тургенєв, Дмитро Писарєв, а замість щастя Марія отримувала лише трагедії. Про особисте Марії розповідає співробітник музею Ніна Левченко, а ілюструють оповідь про письменницю листи і фотографії.
Старе місто познайомить вас ще з десятком старовинних будівель а затим запросить в Історичний музей.
Тутешній музей з душею, кожного залу докладено чимало зусиль і ентузіазму. Серед артефактів – скелет скіфської дівчини з усім скарбом, покладеним до могили, великий макет замку Ярослава Мудрого, реліквії козацьких родів, а ще унікальний шмат кістяка мамонта. Недалеке минуле Богуслава багате: сто років тому тут проживало близько 30 тисяч населення, діяло 6 заводів, 10 фабрик, 12 водяних млинів. Три дні на тиждень місто наповнювалося базарним гулом: продавалося пиво, мед, цукерки, шкіра і сукно місцевого виробництва. А що тепер? Найбільш людним місцем нам здалася автостанція, яка дає змогу доїхати у місця, де є робота. Але поїздивши світами, богуславці повертаються додому, бо де іще можна, зійшовши з центральної вулиці, опинитися у казковій долині Росі?
Незвичайне у самому центрі
Регіональний ландшафтний парк «Богуславль» знаходиться у самому центрі міста. Це природний геологічний пам’ятник, утворений льодовиками. На широкому просторі вздовж берегів річки Рось височіють велетенські валуни та скелі. Явище називають “відслонення граніту”. Поміж брил канали, озерця з квітами німфеями. У цій оазі хочеться залишитися наодинці і нікуди не спішити.
Скелі з водяною чашею – місце, де богуславці купаються, відпочивають, гуляють сім’ями. Кажуть, тут особлива енергетика. Недаром свію музичну виставу засновники майстерні з виготовлення бубнів ‘”Правдиві бубни” Ірина та Роман Правдиві показала саме на цьому місці. Туристи беруть в руки інструменти, знаходять ритм, і довго не можуть зупинитися, набираючись бадьорості і нових знань про ритми землі.
У Богуслав хочеться приїжджати ще і ще, щоб роздивлятися береги Росі у різні пори року, насоложуватися провінційним ритмом, слухати оповідки гідів і музейщиків. Скільки історичних персон ходило вулицями Богуслава у минулі роки і століття? Та тут зібралася вся шкільна програма: Ярослав Мудрий, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Олександр Сошенко, Іван Нечуй-Левицький, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Шолом-Алейхем. І кожен залишив про Богуслав свої добрі слова.
Околиці Богуслава
Про гору Тотоху в селі Медвин знають всі, хто цікавиться ізотерикою. Ці називають її Місцем сили і Пупом землі. Хто не цікавиться, також приїздить надихнутися широченними просторами, м’яким ландшафтом, панорамою з висоти кургану. Навіть якщо ви точно не знаєте, що робити, видряпавшись на гору, просто споглядайте. Ви будете щасливі і повні енергії – перевірено. “Що громада планує у зв’язку з популярністю Гори?” – питаю у жителя Медвина. “Ви хотіли запитати, що планує Гора стосовно людей, які до неї їдуть?” – чую у відповідь. Поки Тотоха прихильна до всіх, навіть до шалених до позування блогерів, які приїздять по селфі і “чекін”. Гора кожному дає тінь і поїть смачною водою з криниці.
Є ще неподалік Городище Половецьке – за 10 км від Богуслава. Тут колись було давньоруське поселення. Від нього залишися великий пагорб над Россю висотою біля 20 метрів.
Доїхати: на автомобілі 125 км від Києва. проїзд Київ-Богуслав від 100 грн/особа (маршрутка)
Музей історії та його філіали (Музей Марка Вовчка, Музей Сошенка, Кам’яниця) працює з 9 до 16 год, вихідний понеділок.
Сувеніри: міні-килимки майстерні Ткач, бавовняні вироби фабрики “Ярослав”, зефір та печиво місцевого виробництва.
Мандрія дякує за подорож у Богуслав Всеукраїнську асоціацію гідів та Департамент економічного розвитку і торгівлі Київської ОДА