До відпустки ще далеко, а відпочити захотілось вже зараз, тому виникла ідея провести вихідні на західних теренах нашої любої України.
Вибір і підготовка
Серед основних критеріїв при виборі місця проживання була наявність басейну, гарні краєвиди, оптимальне співвідношення ціни та якості і зручна дорога до готелю чи садиби. Переглянувши декілька варіантів у необхідному ціновому діапазоні та з необхідним набором базових послуг, а також керуючись відгуками знайомих, ми зупинили свій вибір на готелі «Станіславський», що знаходиться в місті Яремче Івано-Франківської області, і уточнили наявність місць на дати, що нас цікавлять.
Їхати планували поїздом, тому перед тим як бронювати готель я подивився на які зручні дати доступні квитки з Києва до Івано-Франківська та назад. До речі, є також прямий поїзд з Києва до Яремче: у нього зручний час відправлення з Києва та не зручний час відправлення з Яремче у випадку поїздки лише на вихідні. Я вирішив їхати через Івано-Франківськ і придбав плацкартні квитки вартістю 144 грн на поїзд 043К , а назад – квитки в купе вартістю 234 грн, оскільки плацкартні залишались у найгірших місцях доступних вагонів. Можливо це дивацтво, але я люблю плацкартні вагони з їхнім відкритим простором.
Наш поїзд 043К відправлявся з центрального залізничного вокзалу в Києві у п’ятницю о 18:50, тому сумки для мандрівки ми взяли в офіс. На вокзал ми їхали з роботи, і вже о 18:40 були біля нашого красеня-поїзда.
Перші враження
Ніч минула швидко, і близько 6 ранку ми були на залізничному вокзалі міста Івано-Франківськ.
Доїхати із Івано-Франківська до Яремче можна маршрутками, на таксі або замовити трансфер в готелі. Ми вирішили поїхати маршруткою. І тут також є різноманіття: їхати маршруткою прямо від залізничного вокзалу за 100 грн., чи поїхати з автовокзалу, що знаходиться поряд. Попередньо подивившись ціни в інтернеті, я знав, що із автовокзалу маршрутка коштує в діапазоні 40-55 грн залежно від перевізника. На двох та у дві сторони – відчутна економія. Наші квитки на найближчий рейс із вільними місцями о 7:20 ранку вартували 40 грн та 72 копійки за кожен.
У нас ще лишалася година до відправлення, яку ми провели в кафе взявши собі смачні безалкогольні коктейлі Мохіто. Маршрутка відправилася за розкладом і вже о 9 ранку ми були на потрібній зупинці «На пеньках» – про неї я дізнався у людей з якими їхав поруч, коли запитав, з якої зупинки найближче йти до нашого готелю. Щодо самої дороги, то вона в міру комфортна: не німецький автобан, але й сльози на очі не навертаються від її якості. Коли вийшли з маршрутки, то навпроти побачили доказ правильності шляху – вивіску «На пеньках».
Ми йшли до готелю пішки близько кілометра по дорозі, де щойно зробили тротуар, і видно, що роботи в процесі завершення.
Власне готель
Нарешті ми дійшли. У дворі нас зустрічає якийсь пан із підносом.
Інколи готелі за можливості і наявності вільних номерів можуть поселити раніше, ніж офіційний час поселення, та оскільки «Станіславський» був повністю заповнений, нам запропонували почекати та поснідати. Рецепція є частиною одного великого залу, у якому вранці подають сніданки у вигляді шведського столу, а далі протягом дня тут можна обідати та вечеряти або просто проводити час компанією.
Сніданок в готелі досить якісний і коштує 60 грн, якщо брати його окремо, до поселення у свій номер, як у нашому випадку.
Заселились ми в номер стандарт вартістю 1100 грн за двох, зі сніданками та відвідуванням SPA зони, близько 12 години дня.
Ми одразу пішли до басейну, виглядає він на фоні гір дійсно фантастично.
Поруч з основним басейном є також невеликий басейн-джакузі, дитячий майданчик та бар із прохолодними напоями.
Любителі сауни достойно оцінять краєвиди, які з неї відкриваються.
Оскільки сніданок був по-карпатськи щедрий, то протягом дня нам вистачило снеків та напоїв. А потім була вечеря у ресторані. Меню досить різноманітне. Можна взяти деруни зі сметаною, бануш чи вареники, що коштують по 30 грн за порцію, а можна салат, форель на грилі чи шашлик. Вартість гарної вечері на одного може бути від 100 грн з напоєм та десертом. Вечеряли ми у «Станіславському» двічі, в суботу та неділю, і нам все сподобалося – дуже смачно.
Недільна прогулянка
Наступного дня, в неділю, як і обіцяли синоптики, був дощ. Ми пішли прогулятися по романтичному променаду, що починається біля готелю і веде до водоспаду Пробій та місцевого ринку для туристів.
Ми милувалися бурхливою річкою, а, перейшовши через неї – пам’яткою архітектури – рестораном «Гуцульщина», який було збудовано в 50-х роках ХХ століття без жодного цвяха. Навколо ресторану та поруч завжди йде жвава торгівля.
Після прогулянки ми повернулися до готелю, де спостерігали за дощем, який встигли проскочити. На рецепції дізнались, що до восьмої вечора їздять маршрутки і проблем дістатися в Яремче не буде. Так і вийшло: о 19:50 ми сіли на маршрутку і встигли на наш потяг, який відправлявся з Івано-Франківська о 21:50.
Враження від поїздки залишилися найкращі. Рекомендую знаходити час та інколи влаштовувати собі цікаві уікенди, відкриваючи для себе нашу любу Україну знову і знову.