Ви знаєте, що у Києві сьогодні налічується 950 храмів? Більшість – православні. Але є й інші, із захоплюючою історією.
Трохи про цю загальну кількість. Таке число «гуляє» по інтернету з 2006 року з посиланням на «Інститут Генерального плану м. Києва». Але офіційної інформації про це ми не знайшли. У статті вікіпедії «Храми Києва» міститься така інформація: «Станом на 1 січня 2013 року в Києві нараховувалося 248 культових будівель (зведених або у процесі будівництва), 49 з яких мали статус пам’яток архітектури.» Але посилання на джерело цієї інформації також немає.
З офіційними пам’ятками простіше. Ну як простіше? Вони зафіксовані та описані офіційно. Наприклад, кожен може скачати «Звід пам’яток історії та культури України. Київ». Але тільки книга 1 частина 1 цього зводу від 1999 року містить пам’ятки Києва, назва яких починається з літери А до Л має 604 сторінки – http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-1-4/966-95478-1-4.pdf . Це тільки частина пам’яток, яка закінчується статтею «ЛЮТЕРАНСЬКА ВУЛИЦЯ»
Тому зафіксуємо те, що можна вважати фактом – в Києві багато сотень культових будівель.
Ми в цій статті розповімо про 5 з них. Не таких визначних, як ті, як відомі всім і яким ми присвятили окремі статті на нашому сайті (посилання в кінці статті).
Синагога Розенберга
Фото: Vitaliy Stelmakh.
Офіційні назви – Велика хоральна синагога, або синагога на Подолі
Належить громаді ортодоксальних юдеїв.
Історія громади: У 15-му столітті в Києві оселилася велика діаспора євреїв із Польщі та Німеччини, які заселили нинішній район Житнього ринку. Селилися вони згідно з «Смуга осілості» в районі Подолу та Либідської.
Історія храму: Незважаючи на вісім століть проживання євреїв у Києві, до 1894 року у місті не було жодної синагоги. Храм на вул. Щекавицька є першою і найстарішою синагогою нашого міста. Яків Розенберг віддав свою особисту ділянку землі. Синагога діяла до 1929 року, робітничо-селянська влада храм закрила та передала клубу робітників кустарів. У роки нацистської окупації у синагозі розмістили стайню. У 1945 році служіння у храмі відновилося. 50 років синагога на Щекавицькій була єдиним діючим іудейським храмом. Реставрацію будівлі проведено у 2001-2003 роках. Сьогодні найстаріша синагога столиці є резиденцією головного рабина Києва.
- Адреса: вул. Щекавицька, 29.
- Можливість відвідування: Заборони на відвідування синагоги атеїстами чи представниками будь-якої іншої конфесії немає.
Кірха Святої Катерини
Належить громаді німецької євангелічно-лютеранської церкви.
В цій церкві також збирається англіканська община Церкви Англії в Україні.
Історія громади: Німецькі колоністи з’явилися у Києві у 18-му столітті: Катерина ІІ всіляко заохочувала появу німців на території імперії. У 30-х роках 20-го століття діяльність громади була заборонена, а священики були репресовані. У роки Другої світової війни німці Києва, як і німці всієї України, були виселені до Казахстану та Сибіру. Громада відродилася лише зі здобуттям Україною незалежності.
Історія храму: Перші богослужіння лютерани проводили у будинку Георга Бунге (нині музей-аптека) біля Фролівського монастиря. 1795 року, коли громада розрослася, на вул. Спаській була побудована невелика дерев’яна кірха, що згоріла в грандіозній пожежі 1811 року. Але вже 1812 року лютерани збудували новий дерев’яний храм на околиці Липок. Щоб зібрати гроші, багато парафіян закладали власні будинки. Нинішню будівлю кірхи Святої Катерини було збудовано Павлом Шлейфером за проектом архітектора Івана Шторма у 1857 році. Щоправда, у 1930-х тут розмістили клуб, потім храм використовували під склад, а з 1973 року тут розміщувалася дирекція Музею народної архітектури та побуту. Внутрішній простір був безжально перероблений, інтер’єр розділений на безліч кімнат. Наразі храм відреставрований та діє.
- Адреса: вул.Лютеранська, 22
- Можливість відвідування: Двері кірхи відкриті для всіх. Тут відбуваються концерти класичної музики.
Мечеть Ар-Рахма
Належить громаді мусульман сунітів. Суніти – одна з найпоширеніших мусульманських течій.
Історія громади: Письмових відомостей про появу перших мусульман у Києві не зберіглося, проте район неподалік метро Лук’янівська носить промовисту назву – Татарка.
Історія храму: Перша мечеть у Києві з’явилася 1897 року в будинку на вул. Мирний на Подолі. До планів будівництва нової мечеті повернулися тільки в 1991 році, отримавши під забудову ділянку на вершині гори Щекавиці неподалік мусульманського цвинтаря. У 2000 році над куполом було встановлено півмісяць, у 2011 році будівництво комплексу було повністю завершено. Одна з найбільших мечетей Європи, що по праву вважається справжньою перлиною сучасної ісламської архітектури. Вона є частиною великого Ісламського комплексу, що височіє на горі Щекавиця. Щовечора Мечеть Ар-Рахма (Милосердя) підсвічується.
- Адреса: вул Лук’янівська, 46
- Можливість відвідування: для всіх бажаючих проводять безкоштовні екскурсії. Тут же читаються лекції про мусульманську культуру.
Костел Святого Олександра
Належить римо-католицькій церкві.
Історія громади: Перші католики з’явилися у Києві ще за часів княгині Ольги. У XIX столітті польська діаспора налічувала понад 30 тис. осіб, які компактно проживали в районі між нинішнім Майданом Незалежності та Європейською площею.
Історія храму: Коли в 1814 року дерев’яний костел згорів, католики Київської губернії оголосили про збір коштів на будівництво нового храму. Перший камінь у фундамент костелу було закладено у 1817 році. 35 років зі змінним успіхом йшло будівництво, і лише 1842 року величний костел на п’ять тисяч парафіян відчинив свої двері. Виконаний в стилі класицизму, хрестоподібний (квадратна) в плані, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вході. Найстаріша з католицьких святинь Києва, що збереглися. У 1937 р. костел перетворили на гуртожиток працівників «газбуду», а в 1952 р. пристосували під Планетарій. 1991 року будинок повернули церкви, зрозуміло в аварійному стані. Нині храм є діючим. 2001 року відвіданий папою Іваном Павлом II.
- Адреса: вул Трьохсвятительська.
- Можливість відвідування: зайти в костел може кожен.
Храм Успіння Пресвятої Богородиці
Належить громаді Старовірів – християнської конфесії, що відкололася від православної церкви в XVII столітті, за часів Патріарха Никона. Релігія старовірів забороняла своїм адептам служити владі, а також воювати за владу. Не дивно, що за часів Російської імперії ця конфесія довго була гнана.
Історія громади: У Києві старовіри з’явилися у 70 роки вісімнадцятого століття. Проживали на Подолі компактно та максимально замкнуто. Успішно займалися комерцією, вирізняючись непохитною чесністю та обов’язковістю у всіх угодах. До 1811 р. старовіри об’єдналися в громаду.
Історія храму: Після грандіозної пожежі 1811 року земля на Подолі була недорогою. Старовіри придбали досить велику ділянку, на якій в 1897 році з’явилася цегляна прямокутна споруда. Дізнатися про культове призначення споруди можна було лише за двома крихітними декоративними куполами: одна над молитовним залом, інша над тамбуром. Усередині храм символічно поділено на дві половини – чоловічу та жіночу. Місцевий храмовий іконостас складається з 300 унікальних ікон. У тридцяті роки минулого століття храм було перетворено на гуртожиток для робітниць швейної фабрики. Богослужіння було відновлено у роки окупації. З того часу Успенський храм є діючим. Офіційний статус: кафедральний храм Древлеправославної Цекрви України
- Адреса: вул. Почайнинська, 26
- Можливість відвідування: Потрапити до храму Успіння Пресвятої Богородиці можна під час богослужіння. Жінкам потрібна хустка. Перебувати гостям можна лише у притворі.