Виявилося, що Богдан, якому вже майже 6 років, жодного разу не покидав Київську область і на залізничних станціях не був. Тому поїздка до Львова, та ще й нічна – втілення однієї з найзаповітніших дитячих мрій. У дорогу з Богданом рушили досвідчений мандрівник Льоша та мами.
Рішення було спонтанним. Дорослі вирішили не ночувати у Львові, а погуляти один день та повернутися до Києва. Квитки купляли у п’ятницю, не без перешкод, були й різні вагони, й незручні місця, але за добу вдалося поміняти. Діти до 6 років – безкоштовно, дорослий квиток 522 грн, відправлення у суботу 22:30 Київ, у неділю о 6:00 – Львів.
Зранку прохолодно, діти мало поспали, мамам взагалі не вдалося, навіть, фітнес-помічник вказував “фазу сну не виявлено”. Але мрії, очікування вражень додавали натхнення. З вокзалу пройшлися пішки до площі Ринок, де практично й був зосереджений весь день. Мами розподілили обов’язки. Анна відповідала за квитки, Вікторія – за туристичну програму.
Криївка – майже музей
Снідали у ресторані “Криївка” – місце засекречене, без адреси і вивісок, орієнтовно навпроти входу у міську Ратушу. Працюють цілодобово, але зранку не було очікуваного антуражу. Все було тихо й мирно, діти вказали вірний пароль і без перешкод потрапили у підземелля. Ресторан варто відвідати – відчуття музею не полишало й не на хвилину. Діти приміряли військові одежі та ледь втримували зброю для фотографій. Поснідали вчотирьох приблизно на 300 грн.
Музеї
Далі продовжили військову тематику і відвідали музей зброї “Арсенал”: діти безкоштовно, дорослі по 30 грн. Вразила експозиція “Архангел Михаїл вбиває сатану”.
“Кімната сміху” (20 грн.) допомогла розслабитися та відійти від важких військових тем.
Інтереси мандрівників розійшлися. Богдан відвідав майстер-класи з виготовлення карамелі та розпису пряника (80 грн.). А Олексій проїхався на екскурсійному паровозику (діти free, дорослий 80 грн.) по Львову.
Зустрілися друзі через годину в Майстерні шоколаду, де якраз заливали шоколадом форми машинок. Те що треба хлопцям! Обрали собі й мамам солодощі на 100 грн. попрямували до Копальні кави.
Відстояли чергу, спустилися у темний підвал, було трохи моторошно й тісно. Для мам – кава, для дітей кавова вагонетка, яку вони успішно пересували)) Рахунок за чотири кави та 2 штруделя – 300 грн.
Двір-музей СРСР
Після підземелля неабияким розчаруванням виявили дощ на вулиці. Але день всього один, тому з підручних засобів мами змайстрували примітивні дощовики хлопцям й попрямували шукати двір-музей СРСР. Іграшки стомлені життям, але такі рідні й знайомі. Діти не на жарт здивувалися, як можна було ними гратися, але за кілька хвилин й малечу затягнуло. Десь через годину ледь змогли їх відірвати, пообіцявши сюрприз. Й попрямували пішки шукати Cat Cafe.
Cat Cafe
З центру шлях зайняв більше години, по плану було повечеряти перед потягом, але тут не подають основні страви, на жаль ((. Прогавили слово “Cafе” у назві, зачепилися тільки за “Cat”. Дітям їдея припала до душі, ганялися за котами, їх не можна брати на руки й годувати. На виході з кафе є антисептик для рук 😉
Що ж, на трамвайчику за 5 грн. повернулися до вже гарно знайомої Площі Ринок, купили родичам сувеніри: шоколад та каву. Та попрямували у ресторан Реберня “Під Арсеналом”. Тут було дві черги – одна з яких – запис у чергу)) Але все досить швидко, у приміщення потрапили хвилин за 15-20. Стомлені й мокрі розглядаючи все навкруги та обираючи смаколики серед смаколиків, втратили пильність з часом.
Виявилося, що замовлення готується хвилин сорок, а то й більше. А вже через годину швидкісний ІнтерСіті мав відправлятися до столиці на борту з мандрівниками. Вечеря тривала до 10 хвилин, але це було саме смачне, весела та й видовищне за весь день. Рахунок на чотирьох – трохи менше 600 грн.
Вперше їздили з дівчиною за кермом львівського таксі – безпечно й по своєму прикольно. Таксист перейнялася занепокоєнням та віртуозно доставила за 10 хвилин до відправки потяга. Таксі 62 грн.
ІнтерСіті відправився за розкладом у 18:47, сподіваємося діти не сильно докучали решті пасажирів своїми вилазками по вагону з відкриванням сучасних дверей у тамбур, за допомогою кліка по кнопці, що казати, й нам теж було цікаво.
Це був повчальний досвід для мам організації та подорожі поїздки з дітьми. Виявилося, що банани, бутерброди та варені яйця брати не обов’язково. І самокат у подорожі по Львову теж зайвий. А от парасолька та змінне взуття малечі – не розкіш, а необхідність, яку обов’язково візьмемо наступний раз.